Персональні дані в Туреччині захищає Закон № 6698 про захист персональних даних (KVKK); дані можна обробляти за явною згодою або на одній з інших правових підстав, перелічених у ст. 5 і 6. З 1 червня 2024 року Закон № 7499 змінив правила транскордонної передачі: за відсутності рішення про адекватність потрібні належні гарантії, як-от стандартний договір або обов'язкові корпоративні правила, а про стандартний договір слід повідомити Орган протягом 5 робочих днів після підписання. Згідно з рішенням Ради про витік даних необхідно повідомити Раду протягом 72 годин.
На кого поширюється KVKK?
Закон № 6698 про захист персональних даних (KVKK) застосовується до фізичних осіб, чиї персональні дані обробляються, а також до фізичних і юридичних осіб, які обробляють такі дані повністю або частково автоматизованими засобами чи неавтоматизованими засобами як частину системи реєстрації даних (ст. 2). Закон опубліковано в Офіційній газеті 7 квітня 2016 року; його положення про передачу даних, права суб'єктів даних, скарги, реєстр і санкції набрали чинності через шість місяців після опублікування (ст. 32).
На практиці кожен іноземний інвестор, який створює компанію в Туреччині, наймає персонал, збирає дані клієнтів або обслуговує турецьких користувачів, підпадає під дію KVKK. Обов'язки виникають одразу після створення компанії — з першим працевлаштуванням і першим записом про клієнта.
Ключові поняття Закону визначено у ст. 3:
- Персональні дані: будь-яка інформація, що стосується ідентифікованої або такої, що може бути ідентифікована, фізичної особи.
- Володілець даних (контролер): фізична чи юридична особа, яка визначає мету та засоби обробки й відповідає за створення та ведення системи реєстрації даних.
- Розпорядник даних: фізична чи юридична особа, яка обробляє персональні дані від імені володільця на підставі наданих ним повноважень (наприклад, хмарний провайдер чи компанія, що розраховує заробітну плату).
- Явна згода: згода, що стосується конкретного питання, ґрунтується на інформованості та надається вільно.
Якщо дані від його імені обробляє інша особа, володілець солідарно з розпорядником відповідає за вжиття заходів безпеки даних (ст. 12(2)). Тому положення про безпеку даних у договорах про надання послуг на практиці є незамінними.
Наглядовим органом є Орган із захисту персональних даних (Kişisel Verileri Koruma Kurumu) з місцезнаходженням в Анкарі; його органом ухвалення рішень є Рада із захисту персональних даних (Kurul) у складі дев'яти членів (ст. 19, 21).
На яких правових підставах можна обробляти персональні дані?
Загальним правилом є явна згода: персональні дані не можна обробляти без явної згоди суб'єкта даних (ст. 5(1)). Проте явна згода не потрібна, якщо виконується одна з умов ст. 5(2):
- Це прямо передбачено законом;
- Це необхідно для захисту життя чи фізичної недоторканності особи, яка не може надати згоду через фактичну неможливість, або іншої особи;
- Обробка даних сторін договору необхідна за умови, що вона безпосередньо пов'язана з укладенням чи виконанням цього договору;
- Це необхідно для виконання володільцем юридичного обов'язку;
- Дані оприлюднив сам суб'єкт даних;
- Це необхідно для встановлення, здійснення чи захисту права;
- Це необхідно для законних інтересів володільця за умови, що не порушуються основоположні права і свободи суб'єкта даних.
На практиці явну згоду слід розглядати як крайній засіб: виконання трудового договору, виконання податкових обов'язків і обов'язків у сфері соціального страхування чи виконання замовлення клієнта вже ґрунтуються на підставах договору або юридичного обов'язку. Зайвий запит згоди може залишити діяльність з обробки без правової підстави, якщо згоду буде відкликано.
У всіх випадках застосовуються загальні принципи ст. 4: законність і добросовісність, точність і актуальність, визначені, явні та законні цілі, релевантність, обмеженість і пропорційність, а також зберігання лише протягом необхідного строку.
Що змінилося у 2024 році щодо особливих категорій персональних даних?
Дані про расу, етнічне походження, політичні погляди, філософські переконання, релігію, віросповідання чи інші переконання, зовнішній вигляд і одяг, членство в асоціаціях, фондах чи профспілках, здоров'я, статеве життя, судимості та заходи безпеки, а також біометричні та генетичні дані є особливими категоріями персональних даних (ст. 6(1)).
Закон № 7499 переписав ст. 6(3). Обробка особливих категорій даних заборонена, але допускається, якщо: суб'єкт даних надав явну згоду; це прямо передбачено законом; це необхідно для захисту життя чи фізичної недоторканності у випадках фактичної неможливості; це стосується даних, оприлюднених суб'єктом даних, і відповідає його волі; це необхідно для встановлення, здійснення чи захисту права; це необхідно для цілей надання медичних послуг особами, зобов'язаними зберігати таємницю, або уповноваженими установами; це необхідно для виконання юридичних обов'язків у сферах праці, охорони праці, соціального забезпечення, соціальних послуг і соціальної допомоги; або це стосується теперішніх чи колишніх членів неприбуткових організацій, як-от фондів і асоціацій.
Підстава «праця та охорона праці» особливо важлива для роботодавців: законодавчі обов'язки, як-от процедури лікаря підприємства чи повідомлення про працівників з інвалідністю, більше не мусять ґрунтуватися на явній згоді. У кожному випадку мають бути вжиті належні заходи, визначені Радою (ст. 6(4)). Про дані працівників див. трудове право Туреччини.
Які основні обов'язки володільця даних?
Відповідності KVKK не досягають одним документом — це сукупність постійних обов'язків:
- Обов'язок інформування (ст. 10): під час збирання даних суб'єкта даних слід поінформувати про особу володільця та його представника, якщо такий є, мету обробки, кому і з якою метою дані можуть передаватися, спосіб і правову підставу збирання, а також права за ст. 11. Обов'язок інформування відокремлений від явної згоди.
- Безпека даних (ст. 12): необхідно вживати всіх потрібних технічних і організаційних заходів для запобігання незаконній обробці та доступу й для збереження даних, а також проводити необхідні перевірки власними силами або із залученням третіх осіб.
- Видалення, знищення, анонімізація (ст. 7): дані, підстави для обробки яких відпали, мають бути видалені, знищені або анонімізовані з власної ініціативи чи на запит.
- Розгляд запитів (ст. 13): запити суб'єктів даних мають розглядатися якнайшвидше і щонайпізніше протягом 30 днів, за загальним правилом безоплатно.
- Реєстрація в Реєстрі володільців даних (VERBIS) (ст. 16): володільці, на яких не поширюється звільнення, мають зареєструватися до початку обробки.
- Повідомлення про витік (ст. 12(5)): якщо дані незаконно отримали треті особи, володілець має якнайшвидше повідомити про це суб'єкта даних і Раду.
- Правила транскордонної передачі (ст. 9): кожна передача на сервери, групові компанії чи постачальникам послуг за межами Туреччини має ґрунтуватися на одному з механізмів ст. 9.
Хто має реєструватися у VERBIS?
Фізичні та юридичні особи, які обробляють персональні дані, повинні до початку обробки зареєструватися в Реєстрі володільців даних (VERBIS), який веде Президія Органу і який є відкритим для громадськості (ст. 16(1)-(2)). Закон уповноважує Раду встановлювати звільнення від реєстрації на основі об'єктивних критеріїв, як-от характер і обсяг оброблюваних даних, чи випливає обробка із закону, чи передаються дані третім особам. Рада скористалася цим повноваженням своїми рішеннями та встановила звільнення для певних груп володільців (наприклад, звільнення щодо певних асоціацій, фондів і профспілок у рішенні № 2019/353 від 26 листопада 2019 року). Оскільки критерії звільнення та строки реєстрації можуть змінюватися рішеннями Ради, актуальний стан слід перевіряти на вебсайті Органу.
Обов'язок реєстрації турецьких філій і бюро зв'язку юридичних осіб, створених за кордоном, окремо розглянуто в рішенні Ради № 2019/225 від 23 липня 2019 року. Повідомлення до реєстру охоплює відомості про особу володільця та його представника, мету обробки, групи суб'єктів і категорії даних, групи одержувачів, дані, які передбачається передавати за кордон, заходи безпеки та максимальні строки зберігання (ст. 16(3)); про будь-які зміни слід негайно повідомляти (ст. 16(4)).
Протягом скількох годин потрібно повідомити про витік даних?
Закон вимагає повідомити суб'єкта даних і Раду «якнайшвидше» (ст. 12(5)). У рішенні № 2019/10 від 24 січня 2019 року про порядок і принципи повідомлення про витік персональних даних Рада витлумачила це як 72 години. За потреби Рада може оприлюднити інформацію про витік на своєму вебсайті або в будь-який інший спосіб, який вважатиме належним (ст. 12(5)).
Практичний план реагування на витік має охоплювати: виявлення та документування витоку, визначення зачеплених категорій даних і кількості суб'єктів, підготовку форми повідомлення для Ради, повідомлення зачеплених суб'єктів даних і вжиття заходів для запобігання повторенню. Несвоєчасне повідомлення може призвести до адміністративного штрафу як порушення обов'язків щодо безпеки даних.
Як Закон № 7499 змінив транскордонну передачу даних?
Ст. 9 KVKK повністю замінено Законом № 7499 від 2 березня 2024 року з набранням чинності 1 червня 2024 року. Відповідно до тимчасової ст. 3 частина перша попередньої редакції ст. 9 продовжувала застосовуватися паралельно зі зміненою статтею до 1 вересня 2024 року; відтоді діє лише нова система.
Нова система має три рівні:
1. Рішення про адекватність (ст. 9(1)-(3)). Дані можна передавати, якщо виконано одну з умов ст. 5 або 6 і Рада ухвалила рішення про адекватність щодо країни призначення, галузі в ній чи міжнародної організації. Рішення про адекватність публікуються в Офіційній газеті та переглядаються щонайменше раз на чотири роки. Рада враховує, зокрема, взаємність, законодавство та практику країни призначення, наявність незалежного наглядового органу та засобів правового захисту.
2. Належні гарантії (ст. 9(4)). За відсутності рішення про адекватність, за умови виконання однієї з умов ст. 5 або 6 і можливості суб'єкта даних здійснювати свої права та користуватися ефективними засобами правового захисту в країні призначення, має бути забезпечена одна з таких гарантій:
- угода між державними органами, яка не є міжнародним договором, а також дозвіл Ради;
- обов'язкові корпоративні правила, затверджені Радою, для групових компаній;
- стандартний договір, опублікований Радою;
- письмове зобов'язання, що забезпечує належний захист, а також дозвіл Ради.
Про стандартний договір володілець або розпорядник має повідомити Орган протягом п'яти робочих днів після підписання (ст. 9(5)). Відповідно до Регламенту про порядок і принципи передачі персональних даних за кордон (Офіційна газета від 10 липня 2024 року) текст стандартного договору має використовуватися без жодних змін; якщо його укладено також іноземною мовою, переважну силу має турецький текст (Регламент, ст. 14(3)).
3. Разова передача (ст. 9(6)). Якщо немає ні рішення про адекватність, ні належної гарантії, дані можна передавати лише разово (не на регулярній основі) у таких випадках: явна згода суб'єкта даних, поінформованого про ризики; виконання договору із суб'єктом даних; договір, укладений в інтересах суб'єкта даних; переважний публічний інтерес; встановлення чи захист права; життєво важливі інтереси; передача з публічного реєстру.
Ті самі гарантії мають забезпечуватися й для подальшої передачі даних, переданих за кордон (ст. 9(8)).
Як співвідносяться механізми передачі даних?
| Механізм | Правова підстава | Участь Ради | Для кого підходить | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| Рішення про адекватність | Ст. 9(1)-(3) | Рішення Ради, опубліковане в Офіційній газеті | Для всіх, хто передає дані до охопленої країни/галузі | Переглядається щонайменше раз на чотири роки |
| Стандартний договір | Ст. 9(4)(c), 9(5) | Повідомлення Органу протягом 5 робочих днів після підписання | Передача постачальникам, хмарним сервісам, розробникам ПЗ і всередині групи | Текст не можна змінювати (Регламент, ст. 14(3)) |
| Обов'язкові корпоративні правила | Ст. 9(4)(b) | Затвердження Радою | Транснаціональні групи | Довший процес підготовки та затвердження |
| Письмове зобов'язання | Ст. 9(4)(ç) | Дозвіл Ради | Особливі випадки, для яких не підходить стандартний договір | Передача до отримання дозволу неможлива |
| Разова передача | Ст. 9(6) | Немає | Одноразові, нерегулярні передачі | Не можна використовувати для регулярних передач |
Практичний висновок: для групи, турецька дочірня компанія якої регулярно передає дані материнській компанії за кордоном або глобальному постачальнику CRM/ERP, найпоширенішим шляхом є стандартний договір; пропуск п'ятиденного строку для повідомлення є окремою підставою для адміністративного штрафу (ст. 18(1)(d)).
Як працюють права суб'єктів даних і процедура скарги?
Кожен має право звернутися до володільця, щоб дізнатися, чи обробляються його дані, запросити інформацію, дізнатися мету обробки та чи використовуються дані відповідно до неї, знати третіх осіб у Туреччині чи за кордоном, яким передаються дані, вимагати виправлення неповних або неточних даних і видалення відповідно до ст. 7, вимагати повідомлення третіх осіб про ці дії, заперечувати проти несприятливого результату, що виник виключно внаслідок автоматизованого аналізу, і вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконною обробкою (ст. 11).
Процедура така: суб'єкт даних спочатку звертається до володільця, який має відповісти щонайпізніше протягом 30 днів (ст. 13). Якщо запит відхилено, відповідь визнано недостатньою або відповіді вчасно не надано, суб'єкт даних може подати скаргу до Ради протягом 30 днів з дня, коли дізнався про відповідь, і в будь-якому разі протягом 60 днів з дня звернення; скаргу не можна подати, доки не вичерпано звернення до володільця (ст. 14). Коли Рада запитує інформацію та документи, володілець має надати їх протягом 15 днів (ст. 15(3)), а незаконні практики, усунення яких вимагає Рада, мають бути виправлені щонайпізніше протягом 30 днів (ст. 15(5)).
Які санкції передбачено за порушення KVKK?
Закон передбачає два види санкцій:
- Адміністративні штрафи (ст. 18): окремі діапазони з мінімальними та максимальними сумами за порушення обов'язку інформування, обов'язків щодо безпеки даних, рішень Ради, обов'язку реєстрації та повідомлення, а також обов'язку повідомлення про стандартний договір. Оскільки законодавчі суми на початку кожного календарного року збільшуються на коефіцієнт переоцінки відповідно до ст. 17(7) Закону № 5326 про адміністративні правопорушення, актуальні межі слід перевіряти в оголошенні за відповідний рік. Адміністративні штрафи, накладені Радою, можна оскаржити до адміністративних судів (ст. 18(3)).
- Кримінальна відповідальність (ст. 17): до злочинів, пов'язаних із персональними даними, застосовуються ст. 135–140 Кримінального кодексу Туреччини; особи, які всупереч ст. 7 не видаляють і не анонімізують дані, караються відповідно до ст. 138 Кримінального кодексу.
Крім того, якщо може бути завдано шкоди, яку важко або неможливо усунути, і наявне явне порушення закону, Рада може постановити зупинити обробку даних або їх передачу за кордон (ст. 15(7)). Про вирішення спорів загалом див. посібник про арбітраж і вирішення спорів; про режим іноземних інвестицій — посібник про Закон про прямі іноземні інвестиції.
Поширені запитання
Чи може компанія, створена за кордоном, підпадати під дію KVKK?
Так. KVKK застосовується до фізичних і юридичних осіб, які обробляють персональні дані (ст. 2); саме по собі місцезнаходження володільця не є вирішальним. Обов'язок реєстрації турецьких філій і бюро зв'язку іноземних юридичних осіб Рада окремо розглянула в рішенні № 2019/225. Турецька дочірня компанія, створена іноземним інвестором, сама є володільцем даних.
Чи достатньо явної згоди для передачі даних на хмарний сервер за кордоном?
З 1 вересня 2024 року сама лише явна згода не є належною підставою для регулярних передач. Спершу розглядається рішення про адекватність; за його відсутності потрібна належна гарантія, як-от стандартний договір, обов'язкові корпоративні правила чи зобов'язання, дозволене Радою (ст. 9(4)). Явну згоду можна використовувати лише для разових, нерегулярних передач і лише після того, як суб'єкта даних поінформовано про ризики (ст. 9(6)(a)).
Що потрібно зробити після підписання стандартного договору?
Про стандартний договір володілець або розпорядник має повідомити Орган із захисту персональних даних протягом п'яти робочих днів після підписання (ст. 9(5)). Текст, опублікований Радою, має використовуватися без змін (Регламент, ст. 14(3)). Неповідомлення тягне адміністративний штраф для володільця чи розпорядника відповідно до ст. 18(1)(d), доданої Законом № 7499.
Протягом скількох годин потрібно повідомити Раду про витік даних?
Закон вимагає повідомлення «якнайшвидше» (ст. 12(5)). У рішенні № 2019/10 від 24 січня 2019 року Рада витлумачила це як 72 години. Закон вимагає повідомляти не лише Раду, а й зачеплених суб'єктів даних. Несвоєчасне повідомлення Рада розглядає як порушення обов'язків щодо безпеки даних і може накласти адміністративний штраф відповідно до ст. 18(1)(b).
Чи кожна компанія має реєструватися у VERBIS?
Ні. За загальним правилом кожен, хто обробляє дані, має зареєструватися в Реєстрі володільців даних до початку обробки, але відповідно до ст. 16(2) Рада може встановлювати звільнення на основі об'єктивних критеріїв, як-от характер і обсяг даних і чи випливає обробка із закону, і вона скористалася цим повноваженням своїми рішеннями. Оскільки критерії звільнення можуть змінюватися, обов'язок реєстрації слід оцінювати з урахуванням чинних рішень Ради та оголошень Органу.
Чи можна обробляти дані про здоров'я працівників без явної згоди?
Відповідно до ст. 6(3)(f) у редакції Закону № 7499 особливі категорії даних можна обробляти без явної згоди, якщо це необхідно для виконання юридичних обов'язків у сферах праці, охорони праці, соціального забезпечення, соціальних послуг і соціальної допомоги. Навіть у такому разі мають бути вжиті належні заходи, визначені Радою, а працівники мають бути поінформовані (ст. 6(4), 10).
Джерела
- Закон № 6698 про захист персональних даних (KVKK), ст. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 32, тимчасова ст. 3 (Офіційна газета від 7 квітня 2016 року № 29677)
- Закон № 7499 від 2 березня 2024 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та деяких законів, ст. 33–36 (Офіційна газета від 12 березня 2024 року; зміни до KVKK чинні з 1 червня 2024 року)
- Регламент про порядок і принципи передачі персональних даних за кордон, ст. 14 (Офіційна газета від 10 липня 2024 року)
- Рішення Ради із захисту персональних даних № 2019/10 від 24 січня 2019 року про порядок і принципи повідомлення про витік персональних даних
- Рішення Ради із захисту персональних даних № 2019/353 від 26 листопада 2019 року (звільнення від реєстрації для асоціацій, фондів і профспілок)
- Рішення Ради із захисту персональних даних № 2019/225 від 23 липня 2019 року (обов'язок реєстрації філій і бюро зв'язку іноземних юридичних осіб)
- Кримінальний кодекс Туреччини № 5237, ст. 135–140
- Закон № 5326 про адміністративні правопорушення, ст. 17(7)