Іноземні інвестори можуть вільно переказувати за кордон через банки чистий прибуток, дивіденди, кошти від продажу, ліквідації та компенсацій, отримані від діяльності в Туреччині (Закон № 4875, ст. 3/c; Постанова № 32, ст. 12). Іноземну валюту можна вільно ввозити та вивозити, проте багато договорів між резидентами Туреччини не можна укладати в іноземній валюті (Постанова № 32, ст. 4/g; Комюніке № 2008-32/34, ст. 8). Дивіденди оподатковуються утримуваним податком 15 %, який може бути знижено угодами про уникнення подвійного оподаткування.
Чи можна вільно переказувати прибуток з Туреччини?
Так. Ст. 3/c Закону № 4875 про прямі іноземні інвестиції гарантує, що чистий прибуток, дивіденди, кошти від продажу, ліквідації та компенсацій, суми, що сплачуються за ліцензійними, управлінськими та подібними договорами, а також виплати основної суми та відсотків за іноземними кредитами, отримані від діяльності іноземних інвесторів у Туреччині, можна вільно переказувати за кордон через банки або спеціальні фінансові установи. Валютне законодавство повторює ту саму гарантію: відповідно до ст. 12/2 Постанови № 32 про захист вартості турецької валюти ці суми можна вільно переказувати за кордон через банки.
Гарантія має дві умови: переказ здійснюється через банк, а податкові зобов'язання щодо суми мають бути виконані. Утримуваний податок на дивіденди, утримуваний податок на переказ прибутку філії та податок на приріст капіталу від продажу часток мають бути сплачені до переказу. Окремий адміністративний дозвіл не потрібен.
Які основні засади валютного регулювання Туреччини?
Валютний режим Туреччини має два рівні:
- Закон № 1567 про захист вартості турецької валюти (Офіційна газета від 25 лютого 1930 року): рамковий закон, що делегує нормотворчі повноваження виконавчій владі.
- Постанова № 32 про захист вартості турецької валюти (Рішення Ради міністрів № 89/14391, Офіційна газета від 11 серпня 1989 року № 20249): містить основні правила щодо валютних операцій. Її застосування забезпечує Міністерство казначейства та фінансів (ст. 28). Порушення Постанови та актів, ухвалених на її виконання, вважаються порушеннями Закону № 1567 (ст. 1).
- Комюніке № 2008-32/34 (Офіційна газета від 28 лютого 2008 року № 26801): регулює питання, делеговані Постановою Міністерству, і є текстом, до якого на практиці найчастіше звертаються щодо договорів в іноземній валюті (ст. 8) і кредитів (ст. 11).
Основні засади Постанови ліберальні: ввезення та вивезення іноземної валюти вільні (ст. 4/a); резиденти Туреччини можуть володіти іноземною валютою, тримати її на валютних банківських рахунках і розпоряджатися нею в Туреччині та за кордоном через банки (ст. 4/b); перекази іноземної валюти за кордон через банки резидентами й нерезидентами вільні (ст. 4/e). Банки повідомляють визначені органи протягом 30 днів про вихідні перекази понад еквівалент 50 000 доларів США, крім операцій з імпорту, експорту та невидимих операцій (ст. 3/c і 4/e). Це обов'язок банку щодо звітування, а не вимога отримати дозвіл.
Як вносять капітал до Туреччини?
Відповідно до ст. 12/1 Постанови № 32 прямі інвестиції іноземних інвесторів у Туреччині здійснюються в межах Закону № 4875 і відповідного законодавства. На практиці процес виглядає так:
- Банківський рахунок: під час створення відкривають рахунок у турецькому банку на ім'я компанії, що створюється. В акціонерному товаристві щонайменше 25 % грошового капіталу сплачується до реєстрації (Торговий кодекс Туреччини № 6102 (TTK), ст. 344); у товаристві з обмеженою відповідальністю графік оплати встановлюється статутом.
- Банківський переказ: капітал надсилають із власного рахунку іноземного учасника на рахунок компанії в турецькому банку з позначкою «оплата капіталу». За валютними операціями банки видають документи про купівлю та продаж іноземної валюти (Постанова № 32, ст. 23). Цей документ і запис SWIFT є підставою для будь-якої подальшої репатріації капіталу чи ліквідаційних коштів.
- Негрошові внески: вартість негрошового капіталу, як-от машин, обладнання чи інтелектуальної власності, визначається відповідно до Торгового кодексу Туреччини (Закон № 4875, ст. 3/f).
- Звітування в E-TUYS: платежі, здійснені у зв'язку зі збільшенням капіталу чи відчуженням часток, повідомляються Міністерству промисловості та технологій через форму відомостей про капітал (Додаток 2) в E-TUYS протягом одного місяця з дня платежу (Регламент про застосування Закону про прямі іноземні інвестиції, ст. 5/b-4). Про календар звітності див. посібник про Закон про прямі іноземні інвестиції.
Капітал, ввезений готівкою, створює проблеми з документальним підтвердженням. Крім того, під час виїзду з країни пасажири мають задекларувати на митниці за формою декларації готівки іноземну валюту понад 10 000 євро або еквівалент і турецькі ліри понад 185 000 турецьких лір (Комюніке № 2008-32/34, ст. 3/5 і 4/2). Тому рекомендується вносити капітал банківським переказом.
Які етапи репатріації дивідендів?
Для репатріації прибутку потрібно разом виконати корпоративні, податкові та банківські кроки:
- Фінансова звітність і корпоративний податок: звітний період закривають, декларацію з корпоративного податку подають, а податок сплачують. Загальна ставка — 25 %; про знижені ставки див. посібник про податкову систему Туреччини.
- Законодавчий резерв: в акціонерному товаристві 5 % річного прибутку спрямовують до загального законодавчого резервного фонду, доки він не досягне 20 % сплаченого капіталу (TTK, ст. 519).
- Рішення загальних зборів: чергові загальні збори скликаються протягом трьох місяців після закінчення фінансового року та вирішують питання про використання прибутку й розмір дивідендів (TTK, ст. 409).
- Утримання податку: під час розподілу утримується податок на дивіденди 15 % (Рішення Президента № 9286; Закон про податок на доходи, ст. 94/6-b-i, Закон про корпоративний податок, ст. 15 і 30). Якщо між Туреччиною та країною учасника діє угода про уникнення подвійного оподаткування, нижча ставка за угодою може бути застосована за умови подання довідки про податкове резидентство учасника. Утриманий податок декларується в декларації з утримуваного податку.
- Банківський переказ: чисту суму разом із підтвердними документами, як-от рішенням загальних зборів, фінансовою звітністю та декларацією з утримуваного податку, подають до банку й переказують на рахунок іноземного учасника (Закон № 4875, ст. 3/c; Постанова № 32, ст. 12/2).
Додавання прибутку до статутного капіталу не є розподілом (Закон про корпоративний податок, ст. 30/3); проте якщо цей прибуток згодом вилучається шляхом зменшення капіталу, застосовуються описані нижче правила ст. 32/B.
Чи вільні також ліцензійні платежі, винагорода за управління та повернення кредитів?
Так. Ст. 3/c Закону № 4875 охоплює також суми, що сплачуються за ліцензійними, управлінськими та подібними договорами, а також основну суму й відсотки за іноземними кредитами. Головне питання щодо цих платежів — оподаткування: турецький платник утримує податок відповідно до ст. 30 Закону № 5520 про корпоративний податок з роялті, винагороди за професійні послуги та відсотків, що сплачуються нерезидентним особам; ставку встановлює чинне рішення Президента, і вона може бути знижена згідно з угодами. Для внутрішньогрупових платежів також слід враховувати правила трансфертного ціноутворення.
Залучення позик з-за кордону регулюється ст. 17 Постанови № 32:
- Резиденти Туреччини можуть вільно отримувати кредити в турецьких лірах з-за кордону; кредити використовуються через банки (ст. 17/1).
- Кредити в іноземній валюті, як правило, можуть використовувати юридичні особи-резиденти, що мають валютні доходи; якщо залишок заборгованості за кредитами менший за 15 млн доларів США, новий кредит разом з наявним залишком не може перевищувати валютних доходів за останні три фінансові роки (ст. 17/3–4).
- Винятки з вимоги щодо валютних доходів стосуються, зокрема, позичальників із залишком заборгованості за кредитами 15 млн доларів США або більше та тих, хто має отримати кредит у межах сертифіката інвестиційного стимулювання (ст. 17/3).
- Фізичні особи-резиденти не можуть використовувати кредити в іноземній валюті з-за кордону, а кредити, індексовані до іноземної валюти, використовувати заборонено (ст. 17/6–7).
- Перекази основної суми, відсотків та інших платежів здійснюються через банки (ст. 17/12).
Чи можна в Туреччині укладати договори в іноземній валюті?
Частково. Відповідно до ст. 4/g Постанови № 32, чинної з 13 вересня 2018 року, резиденти Туреччини не можуть, крім випадків, визначених Міністерством, між собою встановлювати ціну чи інші платіжні зобов'язання в іноземній валюті або з індексацією до іноземної валюти в договорах купівлі-продажу та оренди рухомого й нерухомого майна, лізингу, трудових договорах, договорах про надання послуг і підряду. Винятки перелічено в ст. 8 Комюніке № 2008-32/34. Найважливіші для компаній з іноземним капіталом такі:
| Вид договору | Іноземна валюта між резидентами | Основний виняток (Комюніке, ст. 8) |
|---|---|---|
| Купівля-продаж та оренда нерухомості (зокрема житла та критих робочих приміщень) | Заборонено (абз. 1–2) | Дозволено, якщо покупець або орендар — резидент, який не є громадянином Туреччини, або компанія за абз. 19 (абз. 3) |
| Трудовий договір | Заборонено (абз. 6) | Працівник не є громадянином Туреччини (абз. 14); компанії, у яких нерезидентам належить 50 % або більше (абз. 19) |
| Договір про надання послуг (зокрема консалтинг, посередництво, перевезення) | Заборонено (абз. 7) | Експорт і діяльність, що приносить валютну виручку, виконання за кордоном, сторона не є громадянином Туреччини (абз. 7); компанії за абз. 19 |
| Купівля-продаж рухомого майна (крім транспортних засобів) | Дозволено (абз. 9) | — |
| Оренда рухомого майна (крім транспортних засобів) | Дозволено (абз. 10) | — |
| Програмне забезпечення, ліцензії на обладнання та послуги, вироблені за кордоном | Дозволено (абз. 11) | — |
| Договори підряду з витратами в іноземній валюті | Дозволено (абз. 8) | — |
Абзац 19 є ключовим положенням для іноземних інвесторів: філії, представництва, офіси та бюро зв'язку нерезидентів у Туреччині, компанії, у яких нерезидентам прямо чи опосередковано належить 50 % або більше часток або які перебувають під їхнім контролем, а також компанії у вільних зонах можуть укладати трудові договори та договори про надання послуг в іноземній валюті, якщо вони є роботодавцем або отримувачем послуг. Оренда нерухомості тією самою компанією оцінюється за абзацом 3, а не за абзацом 19. Відповідно до абзацу 23 індексація до сировинних товарів чи дорогоцінних металів, ціни на які встановлюються в іноземній валюті, також вважається індексацією до іноземної валюти. Порушення караються як порушення Закону № 1567.
Чи можна переказати за кордон кошти від продажу нерухомості?
Так. Відповідно до ст. 16/1 Постанови № 32 доходи та кошти від продажу нерухомості й пов'язаних із нею речових прав, придбаних нерезидентами в Туреччині або тих, що їм належать, можна вільно переказувати через банки. Податкові зобов'язання щодо доходів від продажу та оренди (приріст вартості, декларування доходів від оренди) мають бути виконані до переказу. Про правила набуття див. посібник про купівлю нерухомості іноземцями.
Як оподатковуються зменшення капіталу та ліквідаційні кошти?
Повернення капіталу також можна переказати відповідно до ст. 3/c Закону № 4875, однак його оподаткування залежить від джерела капіталу. Відповідно до ст. 32/B Закону № 5520 про корпоративний податок, доданої Законом № 7420 від 3 листопада 2022 року:
- Капітал може складатися з грошових або негрошових внесків і статей власного капіталу, згодом доданих до капіталу (як-от резервів прибутку чи різниць від інфляційного коригування). У разі зменшення, здійсненого після п'яти повних років, зменшена сума вважається такою, що походить із цих складових пропорційно їхнім часткам у загальному капіталі (ст. 32/B-1).
- У разі зменшення до спливу п'яти повних років вважається, що зменшення здійснюється насамперед за рахунок оподатковуваних статей власного капіталу — першими вилученими вважаються найбільш оподатковувані складові (ст. 32/B-2 і 3).
- З визначених у такий спосіб складових ті, вилучення яких підлягає корпоративному податку та утриманню, оподатковуються обома, а ті, що підлягають лише утриманню податку під час розподілу, — лише утриманням (ст. 32/B-4).
- Утримання не застосовується, якщо капітал зменшується шляхом покриття збитків попередніх років (ст. 32/B-5).
Повернення документально підтвердженого грошового капіталу, внесеного з-за кордону, за загальним правилом не оподатковується, тому банківські документи про оплату капіталу необхідно зберігати. Також застосовуються процедура зменшення капіталу та правила захисту кредиторів, передбачені Торговим кодексом Туреччини. До переказу ліквідаційних коштів має бути завершено оподаткування ліквідаційного прибутку.
Чек-лист перед переказом
- Чи є в наявності банківський документ про оплату капіталу та запис у Додатку 2 в E-TUYS?
- Чи виконано зобов'язання щодо корпоративного податку, авансових платежів і законодавчого резерву?
- Чи прямо передбачає рішення загальних зборів розподіл прибутку?
- Чи підтверджено застосовну ставку утримуваного податку та чи є чинна довідка про податкове резидентство для угоди про уникнення подвійного оподаткування?
- Якщо платіж є внутрішньогруповою ліцензійною винагородою чи оплатою послуг, чи відповідає договір ст. 4/g Постанови № 32 і ст. 8 Комюніке та чи задокументовано трансфертне ціноутворення?
Поширені запитання
Чи може іноземний учасник вільно переказувати дивіденди з Туреччини?
Так. Відповідно до ст. 3/c Закону № 4875 і ст. 12/2 Постанови № 32 чистий прибуток і дивіденди можна вільно переказувати за кордон через банки; окремий дозвіл не потрібен. До переказу має бути сплачено корпоративний податок, загальні збори мають ухвалити рішення про розподіл, а утримуваний податок на дивіденди 15 % (або нижча ставка за угодою) має бути утриманий і задекларований.
Що забороняє ст. 4/g Постанови № 32?
Вона забороняє резидентам Туреччини, крім випадків, визначених Міністерством, між собою встановлювати ціни в іноземній валюті або з індексацією до іноземної валюти в договорах купівлі-продажу та оренди рухомого майна й нерухомості, лізингу, трудових договорах, договорах про надання послуг і підряду. Винятки містяться у ст. 8 Комюніке № 2008-32/34; наприклад, продаж рухомого майна, крім транспортних засобів, дозволено, тоді як продаж і оренда нерухомості, як правило, заборонені.
Чи може компанія з іноземним капіталом виплачувати заробітну плату в іноземній валюті?
Як правило, так. Відповідно до ст. 8/19 Комюніке № 2008-32/34 компанії, у яких нерезидентам прямо чи опосередковано належить 50 % або більше часток або які перебувають під їхнім контролем, можуть встановлювати заробітну плату в іноземній валюті в трудових договорах, у яких вони є роботодавцем. Трудові договори з працівниками, які не є громадянами Туреччини, також можуть укладатися в іноземній валюті (ст. 8/14).
Чи може турецька компанія отримати кредит в іноземній валюті від іноземної материнської компанії?
Так, з урахуванням ст. 17 Постанови № 32. Резиденти без валютних доходів, як правило, не можуть використовувати кредити в іноземній валюті. Винятки стосуються, зокрема, позичальників із залишком заборгованості за кредитами 15 млн доларів США або більше та тих, хто має отримати кредит у межах сертифіката інвестиційного стимулювання. Кредити в турецьких лірах з-за кордону вільні й використовуються через банк.
Чи повідомляють про великі вихідні перекази з Туреччини?
Перекази вільні, але банки повідомляють визначені органи протягом 30 днів про вихідні перекази понад еквівалент 50 000 доларів США, крім операцій з імпорту, експорту та невидимих операцій (Постанова № 32, ст. 3/c і 4/e). Повідомлення подає банк; інвестор окремої заяви не подає, хоча банк може попросити документи, що підтверджують операцію.
Чи оподатковується вилучення коштів шляхом зменшення капіталу?
Залежно від обставин. Повернення грошового капіталу, внесеного з-за кордону, за загальним правилом не оподатковується. Проте якщо зменшуються статті власного капіталу, додані до капіталу, як-от резерви прибутку, відповідно до ст. 32/B Закону № 5520 можуть виникнути корпоративний податок і утримуваний податок на дивіденди. У разі зменшення протягом п'яти повних років після додавання першими вилученими вважаються оподатковувані статті.
Джерела
- Закон № 4875 про прямі іноземні інвестиції, ст. 3/c, 3/f
- Закон № 1567 про захист вартості турецької валюти (Офіційна газета від 25 лютого 1930 року)
- Постанова № 32 про захист вартості турецької валюти (Рішення Ради міністрів № 89/14391, Офіційна газета від 11 серпня 1989 року № 20249), ст. 1, 3, 4, 12, 16, 17, 23
- Комюніке № 2008-32/34 щодо Постанови № 32 (Офіційна газета від 28 лютого 2008 року № 26801), ст. 3, 4, 8
- Регламент про застосування Закону про прямі іноземні інвестиції, ст. 5
- Закон № 5520 про корпоративний податок, ст. 15, 30, 32/B; Рішення Президента № 9286 (Офіційна газета від 22 грудня 2024 року)
- Торговий кодекс Туреччини № 6102, ст. 344, 409, 519