Купівля нерухомості в Туреччині іноземцем: ліміти, власність через компанію та процедура оформлення тапу

Автор: Адвокат Емре Джан СепетчіОновлено: 9 хв читання

Коротко

Громадяни країн, визначених Президентом, можуть набувати нерухомість у Туреччині; загальна площа не може перевищувати 10 % приватних земель району або 30 гектарів на одну особу в масштабах країни (Закон № 2644 про земельний кадастр, ст. 35). Компанії, зареєстровані в Туреччині, з іноземним капіталом 50 % і більше можуть набувати нерухомість для діяльності, передбаченої статутом (ст. 36). Купівля-продаж оформлюється офіційним правочином в управлінні земельного кадастру; збір за тапу становить 2 % від задекларованої ціни й стягується окремо з покупця та продавця.

Чи можуть іноземці купувати нерухомість у Туреччині?

Так, але не без обмежень. Відповідно до ст. 35 Закону № 2644 про земельний кадастр (Tapu Kanunu) іноземні фізичні особи — громадяни країн, визначених Президентом з урахуванням двосторонніх відносин і національних інтересів, можуть набувати в Туреччині нерухомість та обмежені речові права (як-от узуфрукт чи сервітути) за умови дотримання законодавчих обмежень. Тому перше питання — чи є країна громадянства покупця в цьому переліку; перелік встановлюється рішенням Президента й може змінюватися.

Закон також уповноважує Президента, якщо цього вимагають національні інтереси, обмежувати, частково чи повністю зупиняти або забороняти набуття нерухомості іноземцями за ознаками країни, особи, географічного регіону, строку, кількості, частки, виду, характеру, площі та обсягу (ст. 35/3). Перед ухваленням будь-якого інвестиційного рішення актуальний стан щодо громадянства покупця та розташування об'єкта слід уточнити в управлінні земельного кадастру.

Особи, які були громадянами Туреччини за народженням і вийшли з громадянства з дозволу, а також їхні нащадки до певного ступеня (власники Синьої картки — Mavi Kart), як правило, і далі користуються правами, наданими громадянам Туреччини, відповідно до ст. 28 Закону № 5901 про турецьке громадянство, і на них не поширюються обмеження, встановлені для іноземців.

Які ліміти площі діють для іноземних покупців?

Ст. 35/1 Закону про земельний кадастр встановлює дві окремі межі:

  • Межа для району: загальна площа нерухомості та самостійних і постійних обмежених речових прав, набутих іноземними фізичними особами, не може перевищувати 10 % площі приватних земель району. Цю межу обчислюють сукупно для всіх іноземців у районі, а не для кожного покупця. Щойно її досягнуто, подальші продажі іноземцям у цьому районі неможливі.
  • Межа на одну особу: іноземна фізична особа може набути не більше ніж 30 гектарів у масштабах країни. Президент може збільшити цю площу до двох разів.

Крім того, обмеження діють у військових заборонених зонах, військових зонах безпеки, стратегічних зонах і спеціальних зонах безпеки. Карти та координати цих зон Міністерство національної оборони та Міністерство внутрішніх справ надають Генеральній дирекції земельного кадастру та кадастру (TKGM), і реєстраційні дії в земельному кадастрі здійснюються на цій основі (ст. 35/5). На практиці управління земельного кадастру проводить цю перевірку під час подання заяви про продаж.

ПитанняПравилоПравова підстава
Хто може набуватиІноземні фізичні особи — громадяни країн, визначених ПрезидентомЗакон 2644, ст. 35/1
Межа для району10 % площі приватних земель районуЗакон 2644, ст. 35/1
Межа на одну особу30 гектарів у масштабах країни (Президент може подвоїти)Закон 2644, ст. 35/1
Незабудовані ділянкиПроєкт забудови потрібно подати до компетентного Міністерства протягом 2 роківЗакон 2644, ст. 35/4
Військові та стратегічні зониДії здійснюються за координатами; залежно від зони набуття може бути забороненоЗакон 2644, ст. 35/5
Наслідок порушенняЯкщо об'єкт не відчужено протягом строку до одного року, його ліквідують, а виручку виплачують власникуЗакон 2644, ст. 35/6
Компанія, зареєстрована за кордономМоже набувати лише відповідно до спеціальних законівЗакон 2644, ст. 35/2
Турецька компанія з іноземним капіталом ≥50 %Може набувати для діяльності за статутом; у військових зонах і зонах безпеки потрібен дозвілЗакон 2644, ст. 36

На що звернути увагу іноземцю, який купує земельну ділянку?

Іноземні фізичні особи та компанії, зареєстровані за кордоном, які купують ділянку без будівлі (землю або ділянку під забудову), повинні протягом двох років подати проєкт, який вони реалізують на ній, на затвердження компетентному Міністерству (ст. 35/4). Міністерство затверджує проєкт, встановлюючи дати початку й завершення; затверджений проєкт надсилають до управління земельного кадастру для внесення позначки до розділу декларацій земельного реєстру, а Міністерство контролює своєчасність його завершення.

Порушення має серйозні наслідки. Нерухомість, набута з порушенням закону, щодо якої встановлено використання всупереч меті набуття, щодо якої своєчасно не подано заяву до Міністерства або проєкт якої не завершено вчасно, ліквідується й перетворюється на гроші з виплатою виручки власнику, якщо власник не відчужить її протягом строку до одного року, встановленого Міністерством фінансів (нині — Міністерство казначейства та фінансів) (ст. 35/6). Те саме стосується нерухомості, успадкованої понад ліміти ст. 35/1. Тому іноземним покупцям земельних ділянок варто визначитися з проєктом і графіком до купівлі.

Чи може іноземний інвестор володіти нерухомістю через компанію?

Існують дві різні ситуації з різними наслідками:

1. Компанія, зареєстрована за кордоном. Господарські товариства зі статусом юридичної особи, створені за законодавством своєї країни, можуть набувати нерухомість та обмежені речові права в Туреччині лише в межах спеціальних законів (ст. 35/2). Інші іноземні юридичні особи (наприклад, фонди чи асоціації) не можуть набувати нерухомість. Обмеження ст. 35 не застосовуються до встановлення іпотеки на користь іноземної компанії.

2. Компанія, зареєстрована в Туреччині, з іноземним капіталом. Відповідно до ст. 36 Закону про земельний кадастр компанії, створені в Туреччині, у яких іноземні фізичні особи, іноземні юридичні особи або міжнародні організації володіють 50 % і більше часток або мають право призначати чи звільняти більшість органу управління, можуть набувати та використовувати право власності на нерухомість або обмежені речові права для здійснення діяльності, передбаченої їхнім статутом. Ті самі правила застосовуються, якщо кінцева іноземна частка досягає 50 % через опосередковане володіння, а також якщо іноземний інвестор набуває 50 % і більше часток компанії, що володіє нерухомістю (ст. 36/2).

Набуття такими компаніями нерухомості у військових заборонених зонах, військових зонах безпеки та зонах, визначених відповідно до ст. 28 Закону № 2565, потребує дозволу Генерального штабу або уповноважених ним командувань; набуття в спеціальних зонах безпеки потребує дозволу губернаторства за місцезнаходженням об'єкта. Оцінка зосереджується на тому, чи сумісне набуття з національною безпекою (ст. 36/3). Використання набутої в такий спосіб нерухомості губернаторства періодично контролюють на основі записів земельного кадастру (ст. 36/6).

Компанії з іноземним капіталом, у яких іноземна частка менша за 50 %, підпадають під ті самі правила, що й вітчизняні компанії (ст. 36/4). Крім того, ст. 36 не застосовується до іпотеки, звернення стягнення на іпотеку, переходу права внаслідок злиття та поділу, а також до набуття в спеціальних інвестиційних зонах, як-от організовані промислові зони, промислові зони, зони технологічного розвитку та вільні зони (ст. 36/5). Див. наші посібники про створення компанії, вільні зони і технопарки та організовані промислові зони.

Як відбувається перехід права власності за тапу?

У Туреччині право власності на нерухомість переходить на підставі офіційного правочину, вчиненого в управлінні земельного кадастру, і реєстрації в земельному реєстрі; попередній договір купівлі-продажу, укладений у нотаріуса, сам по собі право власності не передає. Типова процедура для іноземного покупця така:

  1. Перевірка об'єкта (due diligence). Перевіряють запис у земельному реєстрі (власник, іпотеки, арешти, позначки та декларації), містобудівний статус, дозвіл на експлуатацію (iskan) і, за наявності, статус кондомініумної власності чи будівельного сервітуту. Для незабудованих ділянок окремо оцінюють обов'язок щодо проєкту за ст. 35/4.
  2. Податковий номер. Іноземний покупець отримує в податковій інспекції податковий номер для угоди та сплати збору.
  3. Заява. Заяву про продаж подають до управління земельного кадастру за місцезнаходженням об'єкта. Управління перевіряє громадянство покупця, межі для району та на одну особу, а також належність до військових чи стратегічних зон. Перелік необхідних документів встановлює TKGM, і він може змінюватися; перед поданням заяви актуальний перелік слід уточнити в управлінні земельного кадастру.
  4. Сплата зборів. Сплачують збір за тапу та плату за послуги управління земельного кадастру.
  5. Підписання офіційного правочину. Сторони або їхні представники підписують офіційний правочин перед службовцем земельного кадастру. На практиці для сторони, яка не володіє турецькою мовою, потрібен перекладач. Довіреності, видані за кордоном, мають бути з апостилем або консульською легалізацією та присяжним перекладом.
  6. Реєстрація. Після підписання право власності реєструють на ім'я покупця й видають новий тапу.

Скільки становить збір за тапу?

Відповідно до п. 20/a Тарифу (4), що є додатком до Закону № 492 про збори, збір за тапу при відплатному відчуженні нерухомості становить 2 % (20 проміле) від задекларованої ціни відчуження, яка не може бути нижчою за вартість для цілей податку на нерухомість, і стягується окремо з особи, що відчужує, та з набувача. Відповідно до ст. 63 Закону про збори, якщо згодом буде встановлено, що задекларована ціна не відповідала дійсності, збір нараховують на різницю й застосовують штраф за втрату податкових надходжень.

Президент може збільшити цю ставку до двох разів або зменшити до однієї десятої з урахуванням таких критеріїв, як вид об'єкта, перший продаж новозбудованого житла чи робочого приміщення, площа, розташування та податкова вартість. Тому ставку, чинну на дату угоди, слід уточнити. Будь-яка домовленість між покупцем і продавцем про те, хто сплачує збір, регулює лише їхні внутрішні відносини.

Які податки виникають у зв'язку з володінням нерухомістю?

Володіння нерухомістю породжує щорічні податкові зобов'язання для іноземців так само, як і для громадян Туреччини. Відповідно до Закону № 1319 про податок на нерухомість будівлі в Туреччині оподатковуються податком на будівлі (ст. 1), а земельні ділянки та ділянки під забудову — податком на землю (ст. 12); разом їх називають податком на нерухомість. Дохід від здавання об'єкта в оренду та, за певних умов, прибуток від відчуження також оподатковуються податком на доходи. Оскільки ставки та пільги залежать від виду об'єкта, розташування й податкового статусу власника, подробиці викладено в нашому посібнику про податкову систему Туреччини; перед конкретною угодою рекомендовано проконсультуватися з податковим консультантом або адвокатом.

Чи дає купівля нерухомості право на проживання або громадянство?

Набуття нерухомості саме по собі не дає права на проживання, але відкриває дві важливі можливості:

  • Посвідка на проживання: ст. 31/1-b Закону № 6458 про іноземців і міжнародний захист (YUKK) передбачає, що короткострокову посвідку на проживання можуть видати іноземцям, які володіють нерухомістю в Туреччині. Відповідно до ст. 31/6 характер і вартість нерухомості, що дає на це право, визначає Міністерство внутрішніх справ. Див. наш посібник про посвідку на проживання.
  • Громадянство: відповідно до ст. 20/2-b Регламенту про застосування Закону про турецьке громадянство набуття нерухомості вартістю щонайменше 400 000 доларів США з установленою кондомініумною власністю чи будівельним сервітутом або ділянки під забудову зі спорудою та внесення до тапу позначки про заборону продажу протягом 3 років дає змогу подати заяву на громадянство у винятковому порядку. Рішення ухвалює Президент на власний розсуд. Див. наш посібник про громадянство за інвестиції.

Поширені запитання

Чи може іноземець купити будинок або квартиру в Туреччині?

Так. Іноземні фізичні особи — громадяни країн, визначених Президентом, можуть набувати житло, комерційні приміщення, ділянки під забудову та землю з дотриманням лімітів ст. 35 Закону про земельний кадастр. Загальна площа набутого не може перевищувати 10 % приватних земель району або 30 гектарів на одну особу в масштабах країни, а у військових і стратегічних зонах діють додаткові обмеження.

Які перевірки проводять під час продажу нерухомості іноземцю?

Управління земельного кадастру перевіряє, чи належить країна покупця до тих, громадянам яких дозволено набувати нерухомість, чи дотримано межі в 10 % для району та 30 гектарів на одну особу, а також чи не розташований об'єкт у військовій забороненій зоні, зоні безпеки, стратегічній або спеціальній зоні безпеки. Координати цих зон міністерства надають TKGM, і реєстраційні дії здійснюються з їх урахуванням.

Чи може турецька компанія з іноземними учасниками купити житлову нерухомість?

Компанії, зареєстровані в Туреччині, з іноземним капіталом 50 % і більше можуть набувати нерухомість відповідно до ст. 36 Закону про земельний кадастр лише для здійснення діяльності, передбаченої їхнім статутом, а набуття у військових зонах і спеціальних зонах безпеки потребує дозволу. Якщо іноземна частка менша за 50 %, компанія підпадає під ті самі правила, що й вітчизняні компанії.

Чи має іноземець, який купує земельну ділянку, особливі обов'язки?

Так. Іноземні фізичні особи та компанії, зареєстровані за кордоном, які купують незабудований об'єкт, повинні протягом двох років подати проєкт забудови на затвердження компетентному Міністерству. Якщо заяву не подано вчасно або проєкт не завершено за графіком, об'єкт ліквідують і перетворюють на гроші, якщо власник не відчужить його протягом строку до одного року.

Хто сплачує збір за тапу і скільки він становить?

Відповідно до Тарифу (4) Закону про збори збір за тапу становить 2 % від задекларованої ціни продажу, яка не може бути нижчою за вартість для цілей податку на нерухомість, і стягується окремо з покупця та продавця. Оскільки Президент може змінювати ставку, ставку на дату угоди слід уточнити. Сторони можуть домовитися між собою, хто нестиме ці витрати.

Чи дає купівля житла в Туреччині посвідку на проживання?

Володіння нерухомістю є підставою для подання заяви на короткострокову посвідку на проживання за ст. 31/1-b Закону № 6458, але посвідка не видається автоматично, і об'єкт має відповідати вимогам щодо характеру та вартості, встановленим Міністерством. Подати заяву на громадянство також можна з нерухомістю вартістю щонайменше 400 000 доларів США та позначкою про заборону продажу протягом 3 років.

Джерела

  • Закон № 2644 про земельний кадастр, ст. 35 і ст. 36 (mevzuat.gov.tr)
  • Закон № 492 про збори, ст. 63 і Тариф (4), п. 20/a
  • Закон № 1319 про податок на нерухомість, ст. 1 і ст. 12
  • Закон № 5901 про турецьке громадянство, ст. 12 і ст. 28
  • Регламент про застосування Закону про турецьке громадянство, ст. 20/2-b
  • Закон № 6458 про іноземців і міжнародний захист, ст. 31
  • Закон № 2565 про військові заборонені зони та зони безпеки
Правове застереженняЦя сторінка має виключно загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Законодавство Туреччини часто змінюється; перш ніж ухвалювати будь-яке рішення, перевірте чинні норми та зверніться до кваліфікованого юриста для оцінки вашої конкретної ситуації. Запитання: [email protected]

Запросити пропозицію

Коротко опишіть ваші інвестиції. Письмову пропозицію з обсягом роботи, способом розрахунку гонорару та строками буде надіслано на вашу електронну пошту.

Написати у WhatsApp[email protected]